Гуаву можна вживати разом із кісточками і, якщо зручно, у розрізаному вигляді, як яблука. Стиглі плоди їдять навіть зі шкіркою (вона дуже тонка, але трохи гіркувата) для покращення травлення, стимуляції роботи серця та нормалізації тиску.
Що стосується насіння та шкірки, тут є кілька варіантів: насіння корисне, оскільки там міститься багато мікроелементів, зокрема, ефірні олії та йод. Вони вважаються добрим шлунковим «скрабом». Їх ковтають повністю; недостигла шкірка має гіркуватий присмак, а стигла гуава смак має дуже приємний та солодкий.
Шкірка гуави їстівна, як та насіння рослини. Урожай збирають 3-4 рази на рік, але головний їх один, коли дерево дає до 100 кг плодів.
Гуава не калорійна, але дуже корисна та поживна. Багато клітковини, білок, жири, вуглеводи; вітаміни – С, А, К, групи В; мінерали – кальцій, фосфор, залізо, хлор, сірку, магній, калій, натрій, цинк, мідь, марганець, селен, йод.