Походження борщу невідомо; найімовірніше, він з'явився на території, яку займала раніше Київська Русь, і нині набув найбільшого поширення та різноманітності. У Росії згадується у пам'ятниках XVI-XVII століть. Нариси про нього можна зустріти у новгородських ямських книгах за 1586—1631 роки.
Важко сказати, хто був першим, проте найчастіше борщ називають українською стравою. Є дві версії походження назви борщу: Найменування пішло від рослини – їстівного борщовика, з якого за старих часів готували юшку з буряком. Борщ – це похідне від українського слова «буряк» та назви капустяного супу «щи».
В українському борщі використовують лише свіжу. І кладуть капусту в каструлю наприкінці варіння — тому вона залишається хрумкою. Але найпростіше відрізнити походження борщу за способом подачі страви: найчастіше російський борщ подають із чорним житнім хлібом, а український – З часниковими пампушками.