Колиску для Дюймовочки зробили з блискучої лакованої шкаралупи волоського горіха. Замість перинки туди поклали кілька фіалок, а замість ковдри – пелюстка троянди.
Тому її й назвали Дюймовочкою. Блискуча лакована шкаралупа волоського горіха служила їй колискою, блакитні фіалки – матрацом, а пелюстка троянди – ковдрою.
Для маленької Дюймовочки тарілка з водою була цілим озером, і Дюймовочка плавала по цьому озеру на пелюстці тюльпана, як на човнику. Замість весел у неї було два білі кінські волосся. Дюймовочка Цілі дні каталася на своєму чудовому човнику, перепливала з одного боку тарілки на іншу і співала пісні.
Дюймовочка вміла і співати, такого ніжного, гарного голосу ніхто ще не чув! Раз уночі, коли вона лежала у своїй колисці, через розбите шибку схопилася величезна жаба, мокра, потворна! Вона зіскочила на стіл, де спала під рожевим пелюстком Дюймовочка.