8 вересня 1727 р., Меншиков був звинувачений у державній зраді та розкраданнях скарбниці. Він зазнає царської опалі, а потім і арешту. Все майно було конфісковано, а Меншиков з родиною був засланий до острогу Березів, де невдовзі й помер.
Посилання та смерть 8 вересня 1727 року Меншиков заарештовано, за результатами роботи слідчої комісії Верховної Таємної ради без суду, указом 11-річного хлопчика-імператора Петра II відправлено на заслання з усіма членами сім'ї.
У Сибіру 1729 року вирувала епідемія віспи, і від неї Олександр Меншиков помер 23 листопада 1729 року у віці 56 років. Він був похований біля тієї самої церкви, яку збудував своїми руками.
Відповідно до указу Петра II йому загрожувала смертна кара, яка була замінена на посилання до міста Березів, куди він прибув 1727 року. Через три роки, 1730-го, до Березова було заслано князь Іван Олексійович Долгорукий, лідер Петра II, стараннями якого Меншиков опинився в засланні.