У Михайлівському створено близько ста творів поета: трагедія «Борис Годунов», центральні глави роману «Євгеній Онєгін», поема «Граф Нулін», закінчена поема «Цигани», задумані «маленькі трагедії», написані такі вірші, як «Село», «Пророк», «Я пам'ятаю чудову мить», «Знову я відвідав» та багато інших.
Поет відповів губернатору, що папери його спалені, але може відновити вірші з пам'яті, і відразу записав все вільнолюбні вірші, крім однієї епіграми. Милорадович просив царя пробачити молодого поета, який полонив його своїм благородством. В цей час їм вже було написано оду “Вільність”.
У цей час у житті в А. З. Пушкіна з'явилися найвикривальніші і сміливіші вірші "У глибині сибірських руд …" (1827), "Анчар" (1828). Сумом і зневірою пройняті рядки твори "На пагорбах Грузії лежить нічна імла…" (1829) і найзворушливіший вірш про кохання "Я вас любив…" (1829).